|
|
Каталог статей
Зразок конспекта уроку з географії
Варакута О.М.
Тема: Географічна карта.
Мета: Сформувати в учнів поняття "географічна карта”; ознайомити з градусною сіткою Землі, її значенням для вирішення практичних завдань, з умовними позначеннями на картах, масштабами карт та способами орієнтування на них; розвивати вміння аналізувати; виділяти істотні ознаки конкретних елементів знань, узагальнювати їх та робити самостійні висновки; розвивати вміння працювати з картами, розв’язувати кросворди, складати схеми; виховувати бережливе ставлення до географічних карт.
Обладнання: карта світу, карта материку, карта України, карта області, підручник «Загальна географія» В.Ю.Пестушко, Г.Є Уварова, 2006р.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
І.Організація класу до уроку
ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок
1. Індивідуальне усне опитування.
- Що таке план місцевості? Назвіть його істотні ознаки.
- Чим план місцевості відрізняється від малюнка?
2. Індивідуальне письмове опитування.
- Виконати завдання 1 на С.40 підручника "Загальна географія” 6 клас
Описати місцевість вздовж лівого берега р. Мечоти
ІІІ Повідомлення теми, мети і завдань уроку (тема уроку записана на дошці)
ІV. Формування і засвоєння нових знань, вмінь і навичок
Формування поняття "географічна карта” доцільно здійснити за спеціальною методикою.
1.Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття "географічна карта”
Формувати поняття "географічна карта” буде значно легше. Якщо школярі матимуть глибокі та міцні знання з теми "План місцевості”, "Глобус – об’ємна модель Землі. Масштаб. Його види”. Важливо, щоб учні добре зрозуміли сутність понять "великий масштаб”, "дрібний масштаб”, вміли їх розрізняти, перетворювати іменований масштаб в числовий і навпаки:
а)актуалізація опорних знань учнів
• Що таке масштаб?
• Який з масштабів: а) в 1 см 10 м ; б) в 1 см 100 км) віднесемо до великого масштабу, який до дрібного?
• Що таке план місцевості7
• Чим план місцевості відрізняється від малюнка?
• У якому випадку план місцевості буде більших розмірів: коли ми використаємо більший масштаб, чи коли дрібніший?
Для з’ясування теми уроку учням пропонуються наступні завдання. Слово, яке утвориться у виділеному секторі підкаже про що сьогодні на уроці буде йти мова.
б) Розв’яжіть кросворд (кросворд намальований на дошці чи плакаті)
1. Прилад для визначення сторін горизонту. (Компас)
2. Місцевість, на якій лінію горизонту закривають дерева, будинки. (Закрита)
3.Визначення сторін горизонту на місцевості. (Орієнтування)
4.Відношення, яке показує у скільки разів зменшено відстань на місцевості. Щоб зобразити її на плані. (Масштаб)
5.Креслення, яке показує вигляд предмета зверху. (План);
в) відгадайте загадки
- Відгадки дадуть можливість перевірити, чи правильно розгаданий кросворд, оскільки вони однозвучні зі словом, що утворилося у виділених клітинках по вертикалі.
• Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води (Карта).
• Є моря – плисти не можеш, є шляхи, а не поїдеш, є земля, та не поореш (Карта);
г) розповідь вчителя
- Отже сьогодні на уроці ми ознайомилися, що таке географічна карта. А для чого нам треба це знати?
Узагальнюючи відповіді дітей, вчитель зазначає, що карта – це джерело різноманітних знань про форми земної поверхні, водойми, ґрунти, корисні копалини, рослинний і тваринний світ, господарську діяльність людини. Вона – незамінний посібник у школі. Без карти не можливі експедиційні дослідження, туристські походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Карти широко використовуються у будівництві мостів, ліній електропередач, каналів та інших інженерних споруд. Карти також використовуються і для повідомлень стану погоди в телевізійних новинах.
2.Організація чуттєвого сприйняття предметів і явищ природи
Частково-пошукові завдання
Вчитель показує два чистих, однакових за розмірами аркуші паперу і запитує учнів, чи можна на одному з них зобразити план міста (села), а на другому – територію України. Якщо ні то чому? Якщо так, то за яких умов? (Учитель повинен підвести дітей до відповіді, що це можна зробити, якщо використати різні масштаби і особливі умовні позначення).
3. Організація розумової діяльності спрямованої на виділення істотних ознак поняття "географічна карта”
На даному етапі процесу формування поняття "географічна карта” виникає необхідність виділення і засвоєння учнями таких істотних ознак поняття:
• креслення великих ділянок земної поверхні;
• креслення, зроблене у дрібному масштабі;
• географічні об’єкти передані на ньому особливими умовними знаками;
• орієнтуються на ньому за паралелями і меридіанами;
а) демонстрація і аналіз карт, різних за охопленням території ( карта світу, карта материка, карта країни, карта області).
• Яку за розмірами місцевість зображено на карті?
• Порівняйте розміри земної поверхні, відображені на кожній з цих карт з розмірами земної поверхні, зображеної на плані місцевості. Зробіть висновок.
Вчитель підводить учнів до висновку, що всі карти – це креслення ділянок земної поверхні, однак істотною ознакою карти є те, що ці ділянки дуже великі у порівнянні з планом місцевості.
Цю і наступні істотні ознаки поняття "географічна карта” учні записують до схеми.
Щоб виділити наступну істотну ознаку, необхідно перевірити знання учнями сутності поняття "масштаб”, "великий масштаб”, "дрібний масштаб”;
б) виконання пізнавальних завдань
- Порівняйте масштаби, використовуючи знаки <,>,=
в 1см 100 м . . . в 1 см 1 000 м
в 1 см 5 км . . . в 1 см 250 км
– Прочитайте масштаб: в 1 см 100 км , поясніть, як ви це розумієте. Чи можна у стільки разів зменшити довжину і ширину вулиці, спортивного майданчика, поля, саду?
– Як ви вважаєте, цей масштаб можна використати для креслення невеликої чи великої ділянки земної поверхні?
– Прочитайте і випишіть масштаби планів місцевості і масштаби карт, які висять на дошці ( чи в атласі). Які з них можна віднести до великих масштабів, а які – до дрібних?
– Чи можна масштаби карт використовувати для складання плану місцевості?
Вчитель підводить учнів до висновку, що для виконання будь-якого креслення, в тому числі карти, потрібен масштаб. Проте для плану місцевості характерний великий масштаб, а для карти – дрібний. Це одна з її істотних ознак;
в) розповідь - пояснення вчителя
– У зв’язку з тим, що масштаб карти значно дрібніший, ніж плану місцевості, всі об’єкти, які є на плані місцевості, на карті зобразити не можливо. На карті позначають найбільші і найважливіші географічні об’єкти. Для цього використовують умовні позначення;
г) робота з картами атласу
- Розгляньте легенду фізичної карти півкуль (С.16-17 атласу "Наша планета” 6 клас). Чим на ній зображаються форми земної поверхні, водойми, коралові, рифи, течії, льодовики тощо?
- Демонстрування і аналіз карт природних зон, кліматичної карти, політичної карти. Аналіз і вивчення легенди кожної з цих карт.
Доречно запитати у дітей, чи зустрічалися вони з такими умовними знаками під час читання плану місцевості. Це дасть можливість зробити висновок, що для географічної карти характерні особливі умовні знаки (третя істотна ознака).
д) евристична бесіда.
- Згадайте за чим ми орієнтуємося на плані місцевості? ( За допомогою стрілки, яка показує напрям Пн. – Пв.).
- Розгляньте карти, чи є така стрілка на них ?
- Знайдіть на карті півкуль екватор і лінії, які проходять на карті паралельно до нього. Це – паралелі. За ними можна визначити напрям Захід - Схід.
- Знайдіть лінії, які проходять через Північний і Південний полюс. Це – меридіани. Який напрям можна визначити за цими лініями? (Пн. – Пв.).
-Отже, за чим ми орієнтуємося на географічній карті (за паралелями і меридіанами).
- Чи є паралелі і меридіани на плані місцевості? (Ні)
- Чи є вони на кожній карті? (Так)
- Це суттєва істотна ознака географічної карти. Запишіть її до схеми;
е) розповідь – пояснення вчителя
– Паралелі і меридіани - це уявні кола, довжина кожного з яких 360°. Вони можуть бути проведені через кожних 10°, 20°,40° і т.д. На кожній із географічних карт вони пересікаються і утворюють градусні сітку Землі. Скільки можна провести на карті чи глобусі паралелей і меридіан?
– На фізичній карті півкуль (атлас) паралелі і меридіани позначені ледь помітними дугами. На карті України – прямими лініями, на карті материка Антарктида – прямими лініями. Отже, на картах паралелі і меридіани зображають по-різному. Наприклад, на у вигляді прямих ліній, що розходяться з однієї точки, а паралелі – у вигляді кіл. З чим це пов’язано ми дізнаємося під час вивчення географії у наступних класах.
4.Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його терміном
а) робота зі схемою
– Розгляньте, схему, складену нами (на попередньому етапі). Назвіть істотні ознаки географічних карт.
– Користуючись схемою скажіть, що таке географічна карта? (Географічна карта – це креслення великої ділянки земної поверхні, зроблене у дрібному масштабі, географічні об’єкти на якому передані особливими умовними знаками, а орієнтуються на ньому за паралелями і меридіанами).
Можна підвести учнів до того, щоб вони самостійно сформулювали визначення поняття. Однак, для цілісного сприймання і осмислення суті поняття це може зробити вчитель демонструючи на карті (без коментарів) її істотні ознаки, які записані до схеми.
5.Введення сформованого поняття, "географічна карта ”, в систему знань
а) розповідь вчителя
Демонструючи різні карти, вчитель формує уявлення в учнів про те, що карти бувають різні за охопленням території, змістом, масштабом. Ознайомлює з картами атласу, з якими учні будуть працювати у шостому класі;
б) виконання репродуктивно - пізнавального завдання
Заповніть таблицю і зробіть висновок, чим географічні карти відрізняються від плану місцевості;
Поняття Істотні ознаки
Обсяг охопленої ділянки земної поверхні Застосований масштаб Позначення об’єктів Визначення сторін горизонту
географічна карта
план місцевості
г) робота з атласом
– Користуючись фізичної картою України на С.18-19 атласу знайдіть свій населений пункт ( чи обласний центр); столицю нашої Батьківщини, найвищі гори України.
– Де відносно вашого обласного центру знаходиться Чорне море, гори Карпати, місто Київ?;
д) самостійна робота з додатковим текстом підручника «Загальна географія» В.Ю.Пестушко, Г.Є Уварова, 2006р., С.47 "Погляд у минуле”;
е) репродуктивна бесіда
– Назвіть давньогрецьких вчених, що створювали географічні карти, атласи.
– У чому переваги їх створених цими вченими? У чому недоліки?
– Коли і ким складений перший атлас на Україні?
IV. Домашнє завдання
Підготувати відповіді на запитання .
- Що таке географічна карта?
- Який взаємозв’язок існує між масштабом карти і кількістю об’єктів, зображених на них? § 12, С.40-44.
V. Підсумок уроку
- Про що нове ви сьогодні дізналися на уроці?
- Для чого людям знання про географічну карту?
Оцінювання учнів за роботу на уроці.
|
| Категорія: Методичні матеріали | Додав: Оля (24.02.2011)
|
| Переглядів: 6777 | Коментарі: 10
| Рейтинг: 1.5/2 |
|
|