Методичні рекомендації до написання курсових робіт - Методичні матеріали - Каталог статей - Методика географії
Понеділок, 05.12.2016, 23:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Методика навчання географії

Статистика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Методичні матеріали

Методичні рекомендації до написання курсових робіт
     Методичні рекомендації до написання  курсових робіт з дисципліни "Шкільна географія та методика її навчання”
(для студентів географічного факультету)


Методичні рекомендації до написання курсових робіт з методики навчання географії /Підгот. О.М. Варакута.
Перероблено і доповнено. – Тернопіль, 2011.

Загальні методичні вказівки
Основні завдання шкільної географічної освіти полягають у тому, щоб:
а) сформувати в учнів цілісне уявлення про Землю як єдину систему, в якій взаємодіють між собою літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера (вони складають географічну оболонку) та в якій розвивається людське суспільство;
б) з’ясувати  орієнтири для розуміння процесів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві;

в) усвідомити потреби у захисті навколишнього середовища;
г) реалізувати потужний українознавчий потенціал, закладений у змісті географічних курсів.
            Для реалізації цих завдань школа потребує розумного, творчого вчителя, здатного аналізувати отриманні знання та застосовувати їх у своїй діяльності. Тому складовою частиною професійної підготовки   у вищому навчальному закладі є його наукова робота.
            Курсова робота з методики викладання географії – самостійне наукове дослідження, присвячене пошукам нових технологій формуванню в учнів географічних знань, умінь і навичок. Вона повинна показати ступінь володіння студентами теоретичними знаннями з методики викладання географії; вміння аналізувати літературу з проблеми дослідження; навички вивчення передового досвіду; логіку викладу власної думки; вміння оформляти результати дослідницької роботи, використовуючи при цьому найрізноманітніші форми і методи наукового дослідження.
            Курсова робота виконується під керівництвом викладача з курсу "Шкільна географія та методика її викладання ”.
На першому етапі керівник допомагає студентові у виборі теми, формулюванні мети і завдань курсової роботи, розробці  плану, виборі методів наукового дослідження, рекомендує літературу та дає вказівки щодо підготовки експериментальних матеріалів.
            На другому етапі керівник перевіряє план роботи, знайомиться з матеріалами, зібраними студентом, дає рекомендації щодо їх опрацювання, визначає термін виконання поставлених завдань.
            Третій етап включає перевірку реалізації студентом поставлених завдань, які полягали у систематизації та узагальненні опрацьованих матеріалів і розробці експериментальних  завдань; внесення коректив у зміст курсової  роботи та вказівки до її оформлення.

Послідовність виконання курсової роботи
1.Вибір теми курсової роботи, об’єкта і предмета дослідження, постановка мети а завдань.  Під час вибору теми наукової роботи необхідно враховувати наступне: новизна і актуальність самої теми, значимість і ефективність її виконання, можливість її розкриття у відповідний час, наявність необхідних умов та матеріальної бази для проведення експерименту тощо. Правильність вибору теми визначає якість і результат виконання дослідження. Об’єктом дослідження теми виступає частина об’єктивної реальності, за якою встановлюється на визначений період цілеспрямоване спостереження. У науковій роботі з методики географії об’єктом дослідження може виступати навчально-виховний процес на уроках, в позаурочний час; процес формування предметних умінь; процес формування понять чи уявлень та ін. Проте ні в якому разі об’єктом дослідження при цьому не можуть бути учні, батьки чи вчителі. Предмет дослідження складають елементи, якими ми можемо вплинути на об’єкт, щоб його вивчити, удосконалити чи змінити.  У нашому випадку це є зміст і структура сучасних курсів географії, а також форми, методи, прийоми  та способи організації навчально-виховного пізнання в процесі вивчення шкільної географії, нові технології навчання, зв’язок із життям, виховне значення шкільного курсу географії, професійна орієнтація і підготовка учнів до життя. Найважливішим методологічним інструментом дослідження є  його мета. Вона виступає у формі передбачення результату дослідження.  З добре сформульованої мети визначаються завдання. Вони можуть включати в себе: вивчення певних теоретичних питань , які входять у загальну проблему дослідження, на основі аналізу значної кількості літературних джерел (наприклад з’ясування сутності географічного поняття, уявлення, виявлення явища,  логіки процесу, критеріїв оцінки, принципів та умов їх застосування тощо);всебічне (при потребі й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її стану, типових недоліків  і труднощів, вивчення передового досвіду; розробка і обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (розробки фрагментів уроків, виховних заходів, цілих конспектів, ,окремих методів і т.ін, тобто розробити методичне забезпечення для проведення експерименту);експериментальна перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності (це завдання може ставитися автором лише за умови його необхідності); розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у навчально-виховному процесі з географії в школі.
2.Складання плану роботи.
3.Вивчення літератури з проблеми дослідження
4.Узагальнення педагогічного досвіду
5.Вивчення передового досвіду та підготовка матеріалів для експерименту
6.Проведення дослідницької діяльності та експерименту в школі.

 Педагогічний експеримент проводять за такою схемою:
-          визначення місця проведення експерименту, його обсягу та  тривалості;
-          вибір експериментальних і контрольних класів;
-  розробка необхідних методичних  матеріалів для проведення експерименту;
-          вибір критеріїв оцінки і методів обробки результатів, отриманих під час контрольних зрізів;
- аналіз результатів, інтерпретація експерименту, опрацювання результатів експериментальної роботи, обґрунтування методичних рекомендацій та загальні висновки.
7.Оформлення курсової роботи

            У процесі виконання курсової роботи потрібно дотримуватися певних вимог щодо її написання і оформлення. Найбільш поширеною є така структура наукового дослідження:

І. Вступ. У ньому розкривається сутність і стан досліджуваної проблеми, обґрунтовується її актуальність на сучасному етапі, виділяється об’єкт  і предмет дослідження, формулюється його мета і завдання, розкривається теоретична і практична значимість курсової роботи, методи дослідження, дається коротка характеристика основних джерел, які використані у підготовці та проведенні дослідження.

ІІ. Основна частина. В ній ґрунтовно розкривається зміст теми дослідження. Ця частина роботи поділяється на розділи, які в свою чергу поділяються на параграфи. Кількість розділів у курсовій роботі довільна і залежить від теми.

У розділі І доцільно подати такі матеріали:

а) зробити аналіз літературних джерел з психології, педагогіки, методики навчання географії, відповідно до проблеми дослідження;
б) розкрити сутність основних понять, використаних у дослідженні (на основі ґрунтовного аналізу літератури, порівняння різних точок зору на сутність певних понять із посиланнями на конкретних авторів і джерела інформації, з цитуванням; визначення системи основних понять, які будуть використані у наступних розділах);
в) висвітлити психолого-педагогічні та методичні аспекти, які стосуються змісту  досліджуваної проблеми;
г) зробити аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження, опрацювавши при цьому навчальні програми, підручники, методичні посібники.

Розділ ІІ повинен включати:       
а) аналіз масової практики вчителів географії (розкрити суттєві недоліки, відповідно до проблеми дослідження, які спостерігаються  у навчально-виховному процесі школи під час реалізації змісту шкільної географії та впровадження нових технологій; описати передовий досвід вчителів, щодо цієї проблеми;
            б) конкретні теоретичні та практичні пропозиції автора щодо вирішення проблеми наукового дослідження;
            в) опис методики проведення дослідження;
            г) проведення експерименту та аналіз його результативності.

            Зміст розділів повинен відповідати темі наукової роботи та повністю її розкривати.
Кожен розділ і параграф слід завершувати лаконічним висновком, який дає оцінку його змісту.

            У висновках курсової роботи потрібно викласти короткі дані, отримані в результаті дослідження та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів.

            Після тексту курсової роботи необхідно помістити список використаних джерел у алфавітному порядку та відповідно до нижче вказаних вимог.

Оформлення літературних джерел
1.Бібліографічний опис книги
 а) опис книги одного автора:
Шипович Є.Й. Методика викладання географії: Навчальний посібник для студентів географічних факультетів університетів. - К.: Вища школа, 1981.-176с.
б) опис книги двох або трьох авторів :
Душина И.В., Понурова Г.А. Методика преподавания географии: Пособие для учителей и студентов пединститутов и университетов – М.: Просвещение, 1996. – 203с.
в) опис книги чотирьох і більше авторів:
Дьяконов К.Н. и др. Современные методы географических исследований: Книга для учителя . – М.: Просвещение, 1996.- 207 с.
2.Опис частини друкованого джерела:
а) опис статті з журналу: Капіруліна С., Паламарчук Л. Міжпредметні зв’язки на уроках географії в модульно-розвивальній системі навчання // Географія та основи економіки в школі. – 2002. - №3. – С.12-17.
б) опис статті з видання, що продовжується:
Волинський В.К. Ефективність використання на уроках шкільного технічного центру // Педагогіка. Республіканський науково-методичний збірник. – 1986. – Вип.25.  – С 29-33.
в) опис статті із збірника, що не продовжується:
Жупанський Ярослав Навчально-краєзнавчі атласи – нова форма географічних моделей території / У зб. : Регіональне географічне краєзнавство: теорія, практика: Матеріали другого Всеукраїнського наукового семінару. – Тернопіль. – 2002. – С.94-97.
3.Опис урядових документів про школу:
Закон України " Про освіту” // Голос України.  – 1996. – 25 квітня.
Список літератури у науковій роботі свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори  або запозичуються думки з праць інших авторів, близьких до оригіналу, то слід обов’язково робити бібліографічні посилання на джерела інформації. Якщо література вже складена в алфавітному порядку і не буде більше зазнавати змін, то досить у кінці наведеної цитати вказати у квадратних дужках номер відповідного літературного джерела (зі списку) з якого взята цитата і сторінку, на якій вона була розміщена. Наприклад: [7, С.16].
Застосування внутрішніх бібліографічних посилань
            Під час написання наукової роботи часто виникає потреба посилатися на те чи інше джерело для з’ясування, які матеріали і звідки взято, а які розроблено самостійно. Посилання свідчать про ґрунтовне і правильне опрацювання автором літературних джерел з проблеми дослідження .
            Посилання – це цитата і вказівка на джерело,  з якого вона наводиться.
            Цитата у тексті курсової роботи може подаватися у прямій або непрямій формі:
            а) пряма форма цитування: Шипович Є.Й. писав: " У процесі навчання географії велику роль відіграє живе слово вчителя, технічні засоби навчання, різні екранні і наочні посібники, а також спостереження учнів за явищами природи. Що сприяє формуванню географічних уявлень і понять . . .   ”.
Три крапки використовуються в разі неповного цитування речення на його початку, всередині, наприкінці.
б) непряма форма цитування:
Під час цитування у непрямій формі в самому реченні дається вказівка на авторство, а далі розкривається зміст думки.
Л.М. Панчешникова вважає, що проблемне навчання характеризується насамперед тим, що вчитель систематично залучає учнів до пошуку розв’язання нових для них проблем.
У залежності від місцезнаходження посилань на авторство у структурі наукової роботи розрізняють підтекстовий та закритий спосіб.
Може бути використаний і внутрішньо текстовий спосіб, при якому частина відомостей про джерело подається у масовому тексті, а відсутні дані - після нього.
а) закриті посилання
Якщо після цитати в квадратних дужках подається номер джерела та сторінки, з якої наводиться цитата, такі посилання називаються закритими. Це вид посилань дуже зручний за умови, якщо у автора вже оформлений список використаної літератури.

У посібнику для вчителя Л.М.Картель "Використання малюнка в навчанні географії” визначається: " Можливості схематичного малюнка на уроках географії великі. У деяких випадках він відіграє більшу роль, ніж інші види наочності. Це буває тоді, коли потрібно показати процес у динаміці, виявити елементарні причинно-наслідкові зв’язки або яку-небудь фізико-географічну закономірність”[20, с.4].
б) підтекстові посилання
 Цей вид посилань найбільш зручний, оскільки дає можливість відразу ознайомитися із джерелом, яке цитується. В той же час підтекстові посилання значно збільшують обсяг роботи. Інформація про джерело подається у підстрочнику і містить всі елементи опису літератури. Підтекстове посилання та відповідну цитату у тексті пов’язують умовні позначки ( як правило, це арабські цифри  , рідше – зірочки ) на верхній лінії шрифту. У роботі краще використовувати не наскрізну, а посторінкову нумерацію ( тобто починаючі з одиниці на кожній окремій сторінці тексту). Якщо кількість посилань невелика, то можна користуватися зірочками. Але у всій роботі повинна бути одна форма позначок: цифри або зірочки.
Коли автор посилається на одне джерело, але  наводить з нього кілька цитат, то у кожному наступному випадку можна вказувати "там само” та номер сторінки, з якої цитується матеріал. У випадку, коли посилання подаються неодноразово а назва
джерела дуже довга, допускається наводити її у скороченому вигляді використовуючи " . . . ” ( три крапки).
            Під час посилання на ілюстрації, схеми чи таблиці роботи вказують порядковим номером розділу та ілюстрації (схеми , таблиці) в ньому , наприклад: рис. 1.2., схема 2.2., табл..1.4.  (у першому розділі другий рисунок, у другому розділі друга схема, у першому розділі четверта таблиця).
            Після літератури автор подає в курсову роботу різні додатки до неї: конспекти уроків, методичні розробки, фрагменти етапів уроків, таблиці, схеми, ілюстрації, фотографії, діаграми, графіки тощо. Вони можуть у певній мірі й супроводжувати текст курсової роботи.
На першій сторінці курсової роботи  дається зміст роботи, який є її планом.

Оформлення курсової роботи
            Курсова робота виконується на стандартних листах формату А-4. Текс доцільно набрати на комп’ютері . Шрифт 14, через 1,5 інтервалу. При написанні роботи слід дотримуватися таких берегів: ліва сторона – 2,5см, права – 1см, верхня – 2см, нижня – 2см. На кожній сторінці повинно бути не більше 30 рядків тексту.          
Нумерація сторінок починається з титульної сторінки, але позначається із вступу. Доцільно її подавати вверху сторінки (по центру або  в  зовнішньому куті).
            Перед кожною частиною змісту необхідно писати її назву (назва розділу чи параграфа), а потім відповідний текст. Вона має бути виділена шрифтом чи підкреслена.
 У будь-якому випадку не допускаються граматичні помилки.
Обсяг курсової роботи 25-30 сторінок машинописного тексту.
Критерії оцінювання курсової роботи

            Під час оцінювання курсової роботи враховується:
    * актуальність теми, її обґрунтування;
    * глибина аналізу використаної літератури;
    * аналіз сучасного педагогічного досвіду, передового досвіду вчителів та вміння розробити методику експерименту й опрацювати  його результати;
    * ступінь самостійності і творчого підходу студента до написання курсової роботи, використання новітніх технологій;
    * мовностилістична грамотність у написанні роботи;
    * правильність та оригінальність оформлення курсової роботи.
Виконання курсової роботи має вирішувати не стільки наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати та вміти використати найзагальніші методи і прийоми їх вирішення.

Порядок захисту курсової роботи
1.Виступ автора, в якому розкривається основний зміст курсової роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.
2. Запитання до автора членів комісії та присутніх на захисті студентів щодо досліджуваної проблеми та його відповіді.
3.Оцінювання членами комісії оформлення, змісту та захисту курсової роботи студента.
Категорія: Методичні матеріали | Додав: Оля (24.02.2011)
Переглядів: 5604 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz