Вплив проблемних методів навчання на засвоєння учнями географічних знань Ірина Куца - Студентські робити - Каталог статей - Методика географії
Неділя, 11.12.2016, 07:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Методика навчання географії

Статистика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Студентські робити

Вплив проблемних методів навчання на засвоєння учнями географічних знань Ірина Куца
Ірина КУЦА (студентка географічного факультету)
Науковий керівник: доц. ВАРАКУТА О. М.
Вплив проблемних методів навчання на засвоєння учнями географічних знань
Закономірне підвищення вимог до рівня якості освіти підростаючого покоління спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Знання, набуті в процесі репродуктивного навчання, яке ще й досі посідає значне місце у загальноосвітніх навчальних закладах, є малопродуктивними. Важливе значення надається проблемному навчанню, основна мета якого полягає у збагаченні активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності. Проблемне навчання є основним засобом активізації розумової діяльності учнів, а також розвитку в них творчих здібностей.
Окремі аспекти цієї проблеми висвітлюються в наукових працях таких вчених, як: А. Бута, Махмутова М.М., Остроухова С. В., Ю. Плющик, О.Тупузова та ін. До методів, які впливають на осмислене та якісне засвоєння географічних знань, умінь і навичок вони відносять: частково-пошуковий, дослідницький, проблемний виклад матеріалу тощо.
Характерною рисою проблемного навчання географії є постановка перед учнями проблемного завдання, яке створює проблемну ситуацію. М.І.Махмутов розглядає її як інтелектуальне утруднення людини, що виникає у разі, коли вона не знає, як пояснити виникле явище, факт, процес дійсності, не може досягти мети відомим їй способом, тому спонукає до пошуку нових шляхів її вирішення. Схематично це можна показати так: (див. схему 1).
Схема 1. Етапи процесу вирішення проблемної ситуації [ 4 ]
На першому етапі учні зустрічаються з проблемою. Усвідомлення проблеми залежить від уміння дітей побачити розрив між відомим і невідомим, виділити протиріччя в інформації.
Другий етап – основний, сутність якого заключається у висуненні гіпотези та шляхів виходу із проблемної ситуації. Гіпотеза дозволяє зробити уявний перехід від того, що очевидно, до того, що варто знайти.
Третій етап — перевірка рішення. Це завершальний етап у вирішенні проблеми. Він включає оцінку гіпотези, правильності виконаних дій, представляє апробацію гіпотетичного рішення, аналіз і оцінку вірогідності отриманих результатів, їх адекватність основним теоретичним положенням науки і практики. [ 4 ]
Елементи проблемності вчитель включає в уроки географії різних типів. Перед вивченням нового матеріалу він ставить цікаві проблемні запитання, на які учням необхідно дати відповіді в кінці заняття. Інша справа проблемний урок, коли вивчення нового матеріалу повністю проходить на пошуковому рівні пізнавальної діяльності. Для сильних учнів вчитель готує викладання теоретичних положень у прихованій формі, не пояснюючи сутність фактів і їхніх зв`язків. Починаючи вивчення нового, вчитель формулює проблему, подає навчальний матеріал і вказує орієнтири для її розв`язання, супроводжуючи пояснення запитаннями і завданнями пошукового характеру. На підставі того, що вивчається, учні розв`язують проблему.
Розглянемо фрагменти з використанням проблемних методів навчання під час вивчення деяких тем з курсу «Економічна і соціальна географія України», 9 клас. [ 1 ]
1. Фрагмент уроку з теми «Електроенергетика» на етапі «Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок».
Робота з картою атласу і текстом підручника (частково-пошуковий метод)
– Розгляньте умовні позначення електростанцій і ЛЕП у легенді карти «Електроенергетика».
– Покажіть на карті найбільші ТЕС Донбасу.
– Чому вони збудовані саме в цьому районі?
– Покажіть на карті електростанції Придніпров’я. Чим зумовлена менша, ніж у Донбасі, кількість ТЕС в цьому районі? Які ще типи електростанцій в ньому є? Чи економічно вигідним є отримання споживачами електроенергії від ГЕС?
– Покажіть ці електростанції (ГЕС) на карті.
– Де на території України побудовано найбільше АЕС? Який принцип їх розташування?
– Які природні умови півдня України сприяють побудові нових видів електростанцій? Яких?
2. Фрагмент уроку з теми «Лісова та деревообробна промисловість» на етапі «Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок».
Групова робота. Аналіз діаграм
Завдання 1. На основі кругової діаграми (карта «Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість». Атлас. Економічна та соціальна географія України. Видавництво «Картографія», 2009р.) проаналізувати галузеву структуру лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості України. Зробити висновок щодо розвитку окремих галузей. (1 група).
Завдання 2. На основі стовпчикової діаграми (карта «Лісова та деревообробна промисловість») прослідкувати динаміку виробництва деревини та виробів з дерева. З чим пов’язана така динаміка виробництва цієї продукції? (2 група)
Завдання 3. Користуючись картою «Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість» з’ясувати рівень розвитку лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості в окремих областях України. Чим зумовлений такий нерівномірний рівень розвитку цієї галузі на території України? (3 група).
3. Фрагмент уроку з теми «Галузева структура і виробничі особливості рослинництва» на етапі «Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок».
Презентація буклетів «Інформаційний вісник» (дослідницький метод).
На попередньому уроці учні поділилися на три групи для дослідження таких галузей рослинництва:
1 група – картоплярство, овочівництво та баштанництво;
2 група – садівництво та виноградарство;
3 група – вирощування лікарських та ефіроолійних рослин.
Для цього учням запропоновано використати різні інформаційні джерела: Інтернет, засоби масової інформації, додаткову літературу, слайди, відео фрагменти, ілюстрації тощо. Результати дослідження передбачалося оформити за допомогою комп’ютера у вигляді буклетів. Інформацію викласти за планом:
1.Значення галузі.
2.Основні культури, їх характеристика.
3.Географія галузі.
4.Продукція, її використання.
На уроці представник з кожної групи презентує перед класом складений учнями буклет, розкриває зміст його рубрик. Для ближчого ознайомлення із змістом та зовнішнім виглядом буклетів, їх поміщають на підготовлену виставку (перед вивченням теми «Сільськогосподарський комплекс»).
Різного виду проблемні завдання учні також виконують під час вивчення інших тем.
Однак, основні положення проблемного навчання у шкільному курсі географії недостатньо методично конкретизовані, не розроблені чисельні
питання його доцільного застосування. Тому проблемність у сучасній масовій школі використовується епізодично і, як правило, не завжди ефективно. Основна причина відсутності широкого використання проблемного навчання полягає в тому, що теоретичні розробки питань, які стосуються проблемності, не доведені до рівня конкретної педагогічної технології.
Література
1. Варакута О.М., Швець Є.С. Готуємося до уроків географії. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Астон, 2007. – 285 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002 – 576с. (Альма – матер)
3. Кваша С.В. Застосування інноваційних технологій навчання географії //Ге- ографія.-2006.-№6.- С. 4-12.
3. Махмутов М.М. Организация проблемного обучения в школе. – М.: Просвещение, 1977. – 240с.
4. Остроухова С. В. Методи проблемного навчання на уроках географії //Географія.-2004.-№20. - С. 2,3.
5. Топузов О. Проблемне навчання в процесі вивчення географії //Рідна школа – 2002. - №12, С. 33. – 35.
Категорія: Студентські робити | Додав: Оля (20.10.2011)
Переглядів: 1823 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz