Дністровський каньйон як краєзнавче джерело географічних знань - Наукові статті - Каталог статей - Методика географії
Неділя, 11.12.2016, 07:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Методика навчання географії

Статистика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Наукові статті

Дністровський каньйон як краєзнавче джерело географічних знань
                                         Ольга  ВАРАКУТА
Безцінні багатства нашого краю, глибока шана до віковічних традицій свого народу – це невичерпне джерело виховання  духовності, моральності і культури сучасної людини, любові до рідного краю і гордості за його велич. Але мало любити свій край - його ще треба досконало знати. Знання рідного краю служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми. Важливу роль при цьому  в системі навчально-виховної роботи сучасної національної школи відіграє шкільне краєзнавство.
Краєзнавчий принцип навчання є одним з локальних у вивченні географії в школі. Адже на основі чуттєвого сприймання зовнішніх ознак натуральних об’єктів і процесів, які нас оточують, формуються  в учнів чіткі уявлення про них.  Навчання географії на місцевому матеріалі, провісником якого був К.Д.Ушинський, дало поштовх до зародження батьківщинознавчого напрямку в географії, який став основою сучасного краєзнавства. У краєзнавстві К. Д. Ушинський вбачав могутній засіб вивчення країни.
Підвалини цього напрямку в Україні в 70-х p.p. XIX ст. були закладені відомим педагогом і просвітником Софією Русовою, яка вважала, що прищепити дитині національні риси можна лише орієнтуючись на специфіку географічного розташування, клімату, природи, історії рідного краю на певній території. Вона писала: "...що треба добре знати свій край, бо рідна земля все одно, що велика сім'я, а земляки - все одно, що родичі", "...тільки навчаючись любити і свідомо ставитись до свого люду, до свого краю ... ми навчимося шанувати і других людей..." [1].
Окремі методичні аспекти сучасного шкільного краєзнавства розробляли А.В.Даринський, Я.І.Жупанський, В.П.Корнєєв, М.Ю.Костриця, М.П.Крачило, Л.І.Круглик, Ф. Матвієнко-Гарнага, О.М.Маринич, І.В.Мельничук, В.В.Обозний, М.П.Откаленко, Л.Б.Паламарчук, О.М.Рощин, М.Г.Русаков, А.Й.Сиротенко, К.Ф.Строєв, Б.О.Чернов, Є.Й.Шипович, П.Г.Шищенко, М.Т.Янко та інші.
Нинішньому етапу розвитку краєзнавства, на думку більшості українських учених, більш-менш повно відповідає таке визначення: "Краєзнавство - це є певна сума знань широких кіл людності про природні й соціальні факти та явища краю, про взаємну зв’язність цих фактів і явищ. Ці знання набуваються  внаслідок організованого громадського руху з метою вивчити й використати витворні сили країни, виховати дослідників  і активних будівників життя на підставі наукових досягнень та загальнодержавних завдань». [3, с.2].
Одним з таких унікальних природних об’єктів, який доцільно використовувати, як натуральний засіб навчання географії свого краю є регіональний ландшафтний парк Дністровський каньйон, розташований у південній частині Тернопільської області. Його природна межа пролягає по річці Дністер від південної околиці с. Діброва Монастириського району до с.Окопи (гирло р. Збруч) Борщівського району.
Оскільки навчальна програма з географії для загальноосвітньої школи побудована за лінійно-ступеневим принципом, то краєзнавчі  спостереження за природними компонентами учні починають вести з часу вивчення «Природознавства» (5 клас) і продовжують на уроках загальної географії (6 клас), географії України (8-9 клас) та в позаурочний час. 
 Зупинимося ґрунтовніше на використанні краєзнавчих досліджень Дністровського каньйону під час вивчення окремих тем курсу «Фізична географія України» (8 клас).
Геологічні аспекти, вік і поширення гірських порід, зміну природних умов території України в різні ери та періоди геологічного часу восьмикласникам легше буде зрозуміти, спостерігаючи у долині річки  Дністер та його приток відслонений потужний комплекс осадових порід - антропогених і силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морських та континентальних середовищах понад 400 млн. років тому. На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів у с.Трубчині, с.Худиківцях, м.Заліщиках, с.Іване-Золотому, с. Устечку та с.Вістрі, що становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.
Ознайомлюючись з ландшафтами, представленими каньйоноподібними долинами рік Дністер, Стрипа, Серет, Джурин із прилеглими територіями, дуже розчленованими ярами та балками, частково покритими лісом, учні усвідомлюють руйнівну роботу постійних вод.
Під час вивчення теми «Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності.   Широтна зональність і висотна поясність рослинного покриву. Червона книга України», школярі осмислено засвоять сутність понять «реліктові рослини», «рослини ендеміки», якщо безпосередньо ознайомляться з чималою їх кількістю у Дністровському  каньйоні, це: ефедра двоколоса, ясенець білий, мигдаль степовий, цибуля круглонога, зіновать подільська, таволга польська, клокичка периста, ковили волосиста, пірчаста, периста та вузьколиста, сони великий і чорніючий та ін. У межах парку трапляються рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України: формації ковил волосистої, вузьколистої та пірчастої, асоціації скельно-дубових лісів.
Особливо цінні природні місця зростання рідкісних видів флори на території стінки: "Іване-Золотецька", "Заліщицька", "Криве", "Деренівська", "Городок-Костільники", "Зозулинська", "Берем'янська ", урочища "Жижава", "Обіжева", "Глоди" тощо.
Вивчаючи тему «Різноманітність видового складу тварин. Вплив людини на тваринний світ. Тварини занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси України, заходи по їх відтворенню і охороні», варто зауважити на тому, що Дністровський каньйон найбагатший в Тернопільській області на видовий склад рідкісних і зникаючих комах (понад 50 видів, занесених до Червоної книги України), серед яких: красуня-діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, кошеніль польська, пахучий і волохатий стафіліни, жук-самітник, вусачі великий, дубовий, західний та мускусний, земляний хрестоносець, махаон, аполлон, мнемозина, бражник мертва голова та багато інших. Серед риб і хребетних тварин (25 видів, занесено до Червоної книги України): стерлядь, вирезуб, рибець малий, видра річкова, борсук звичайний, полоз ліс, кіт ліс, рись звичай. та ін.
Вивчення місцевих природно-територіальних комплексів України, упродовж теми «Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія факторів і компонентів, що їх формують. Ландшафти та їх класифікація. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти», дає можливість спостерігати за взаємодією в них всіх природних компонентів. Найцінніші серед цих комплексів (72 об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею понад 1500 га) ботанічні заказники загальнодержавного значення, а саме: "Жижавський", "Обіжевський " та "Урочище "Криве ", пам'ятки природи загальнодержавного значення: "Урочище "Трубчин", "Урочище "Глоди", "Урочище "Заліщицька діброва " ,  "Шутроминці ".
 У темі «Законодавчі акти про природно-заповідний фонд України. Основні заходи щодо раціонального використання  і охорони навколишнього середовища в Україні» доцільно ознайомити учнів з тим, що Дністровський каньйон створений відповідно до рішень виконкому Тернопільської обласної ради від 30. 08. 1990 року,  № 191 та від 29. 11. 1990 року, № 273. Мета його створення полягала у збереженні унікальних природних комплексів долини річки Дністер, проведенні наукових досліджень, раціональному використанні багатих рекреаційних ресурсів, сприянні підтриманню екологічного балансу в регіоні, у пропаганді природоохоронних знань.
Розвитку змісту та особливостей навчання географії  сприяє позакласна та позашкільна робота школярів, під час якої велике значення у пізнавальній та виховній роботі мають екскурсії та туристичні походи мальовничим, унікальним  природним об’єктом  - Дністровським каньйоном. Надзвичайно велика кількість не тільки географічних, але й історичних, культурних національних пам’яток збереглося вздовж його простягання.
Відомим є с.Одаїв, в якому зберігся майданчик археологiчних розкопок, де знайдено залишки житла доби трипiльської культури IV- III тис. до Рiздва Христового. В печерi Думка (Одаїв XI) вiдзначено слiди перебування людини в добу палеолiту, про що свiдчать залишки вогнищ, кам'янi знаряддя працi та кiстки пiвнiчного оленя. Поселення зародилося  близько 20 тисяч років тому. Тут  споруджена на честь святого Пантелеймона капличка. Неподалiк від неї сотнi рокiв назад монахи видовбали кiмнатку для вiдправ.  У скелi знаходиться криївка воїнiв УПА, якi загинули тут пiд час бойових дiй. На їх честь поставлено хрест над мальовничим каньйоном.
    Цікавим місцем над Дністром є с. Коропець, перша ззадка про яке датується 1421 роком. Належало воно Кiєрдiям, Пекарським, Потоцьким, було прикордонним постом мiж Рiччю Посполитою i Османською iмперieю до Хотинськоi битви (1621 р.). В центрi села є Палац графа Казiмiра Баденi (1846 -1909 рр.), вiн був намiсником Галичини, прем'єром Австрiї та мiнiстром внутрiшнiх справ. Поруч iз замком - парк із вже досить старими екзотичними деревами. У селi активно дiяли товариства "Луг", "Сiч", "Сокiл". Історикам України вiдомий його уродженець Марко Каганець, який пiдняв селян у 1908 роцi проти соцiального гнiту Австро-Угорської iмперii Габсбургiв.
У селі Стiнка, на лiвому стрiмкому березi Днiстра, є природна печера, яка, очевидно, ще в поганськi часи була пристосована для святилища. Його пiзнiше переробили  на християнський храм. До недавнього часу на стiнах гроту були виднi викарбованi в камені знаки як поганської, так i християнської символiки.
 У гротi є також комплекси знакiв, якi можуть бути текстом невiдомого нам письма.
Село Незвисько вiдоме поселеннями часiв верхнього палеолiту, що є важливою археологiчною пам'яткою.
З берега Дністра виднiються руїни замку в  селі Раковець, побудованого Домiнiком Войцех Бiєневським у 1660 році. Незважаючи на незручнiсть свого  розмiщення, замок витримав кiлька нападів пiд час турецько-польської вiйни ХVII ст. і був зруйнований у 1676 р. 
Неподалiк села Берем'яни височiє Червона гора, про назву якої iснує легенда пов'язана з винищенням турками селян, кров яких навiки забарвила гору. Тут знаходиться  одне з найтеплiших мiсць у Тернопiльськiй областi, тому навiть у найлютiшi зими снiг не затримується бiльше 1-2 днiв. Цю мiсцину називають "Днiстровськими субтропiками". За 20 км вiд цього місця знаходиться Русилiвський каскад водоспадiв, що тече по глибокiй ущелинi i визнаний найбiльш падаючим струмком України. Він складається з 14 водоспадiв. Найбiльший з них сягає 12 м. Мiж Русиловом та Берем'янами знаходиться Сокiлецький каскад водоспадiв.
На мальовничому пiвостровi, утвореному річкою Джурин, знаходиться село Ниркiв. Колись тут стояло мiсто Червоногород, столиця удільного князiвства. Тепер з нього залишилися лише дві  високi вежi колишнього замку, та напiвзруйнований костел ХV ст. Мiсцевiсть прикрашає штучний каскадний Джуринський водоспад, висотою 16м.
Через село Стрiльче, перша письмова згадка про яке датується 1438 роком (княжий перепис населення), проходив кордон мiж Галицько-Волинським князiвством та Османською iмперiєю. Його названо в честь стрiльцiв, якi охороняли кордон.
Вiдоме водоспадом та унiкальною скельною каплицею село Бабин. У  лiсових чагарниках на березi рiчки на його околиці створено орнiтологiчний заказник "Днiстровський", де оберiгається колонiя сiрих чапель.
Славним до сьогоднішнього дня залишилося м.Залiщики. Завдяки теплому i сухому клімату, дешевим фруктам i овочам, за Польщi це був популярний курорт. З тих часів на березі Днiстра залишився ботанiчний сад з деякими екзотичними деревами. На лівому березі перед Залiщиками на джерелі побудована капличка. Напроти Залiщикiв на високому березі височіє новозбудована православна церква московського патріархату, а під нею на схилі гори - давній монастир та церквиця ХVІ ст.
Отже, такий унікальний витвір природи, як Дністровський каньйон,  може стати одним із важливих засобів навчання під час засвоєння загально географічних елементів знань та формування предметних вмінь. Саме, використовуючи краєзнавчий матеріал, вони будуть осмислено та міцно засвоєні учнями.

Використана література
 
1. Бенедюк В. В. Організація краєзнавчої роботи учнів у процесі  вивчення фізичної географії основної школи (V-IX класи). Автореферат. Київ – 1999.
2. Коротка довідка про "Дністровський каньйон" – реґіональний ландшафтний парк http://www.active.lviv.ua/topic-t1381.html
3.Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - Мі. - С. 31-32; №2. - С 34-36.
4. Матвієнко-Гарнага Федір Краєзнавство і краєзнавча робота //Краєзнавство. Географія. Туризм. - №40(573), жовтень 2008.
5. Соловей М. В. Шкільна географія і краєзнавство у педагогічній спадщині Софії Русової // Географія та основи економіки. - 2001. - № 1. - С 33-34.
6. Географія. Програма /рівень стандарту/ для учнів 6-11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ, 2004.


Категорія: Наукові статті | Додав: Оля (10.01.2011)
Переглядів: 989 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz