КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ - Наукові статті - Каталог статей - Методика географії
Понеділок, 05.12.2016, 23:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Методика навчання географії

Статистика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Наукові статті

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Постановка та актуальність проблеми. Перед сучасним вчителем географії стоїть проблема, як зробити так, щоб навчання учнів у школі було невимушеним, а диктувалося їх внутрішніми потребами і бажаннями здобути знання. Нам варто задуматися над тим, що найближчий шлях до знання кожного учня лежить через пізнавальну і самостійну його активність у навчальному процесі, через його продуктивну діяльність.
Мета даного дослідження полягає у тому, щоб знайти резерв і можливості серед всіх методів, прийомів, способів і засобів навчання, які б збудили у дитини пізнавальний інтерес до географічної науки. Зробити їх гнучкими, раціональними, оптимальними у підвищенні ефективності навчального процесу.
    Виклад основного матеріалу дослідження. У відкритому та демократичному суспільстві визначальним є вміння критично мислити. Критичне мислення – це процес розгляду ідей з багатьох точок зору (відповідно до їх змістових зв’язків) та порівняння їх з іншими ідеями. Це складний процес. Він складається з таких основних етапів, як: сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації); зіставлення її з протилежними точками зору; розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору; прийняття рішення, яке ґрунтується на доведенні. [2, С.12]. Мета кожного етапу – залучити учня до активної дії.
    Оскільки основне завдання школи на сучасному етапі полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння географічних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання плану, конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз діаграм, графіків, схем, написання рефератів, підготовку усної та письмової розповіді-роздуму, розв’язання географічних задач, роботу з географічними картами, картосхемами, текстом і позатекстовим матеріалом підручника, засобами масової інформації, теле- і радіопередач, комп'ютерних програм  тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, учень при цьому має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відвернути її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок.
Покажемо це у вигляді фрагменту уроку географії у 9 класі,  тема якого «Українська діаспора». Під час етапу «Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдань» звучить пісня Б.Лепкого, музика Л. Лепкого «Журавлі» «Чуєш, брате мій,…». За допомогою вступного слова вчитель здійснює мотивацію, зміст якої збуджує пізнавальний інтерес учнів до вивчення теми і спонукає їх до діяльності на уроці.
    – Український народ розсіяний по всьому світу. За різними відомостями за межами України проживає понад 20 млн. українців. Що спонукало нашу націю залишити свою Батьківщину, як зараз вона підтримує зв’язки з нею, ми дізнаємося сьогодні на уроці, тема якого «Українська діаспора».

План
1. Українська діаспора та її географія.
2. Зв’язки нашої держави з українцями зарубіжжя.
3. Духовна культура українського народу.
4. Державна мова України.
Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Якщо недостатньо активізувати попередні знання, то учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання. Для того, щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що саме  вони знають. [2, С.68]. Тому на наступному  етапі уроку  «Формування та засвоєння нових знань, умінь та навичок», вчитель застосовує цілу систему методів, прийомів і способів діяльності, які активізують пізнавальну діяльність учнів і створюють умови для розвитку мислення кожного з них.
1. Евристична бесіда
–    Яка національність в Україні найчисельніша?
–    Чи тільки в Україні проживають українці?
–    Які ви ще знаєте країни, в яких проживають українці?
–    Таким чином, можна сказати, що «українці розсіяні по цілому світу».
–    З якої причини, на вашу думку, вони виїхали в інші країни?
–    Чи зберігають українці в цих країнах свою культуру? Яким чином?
–    Отже, перебування частини народу поза межами країни його походження називають діаспорою, що в перекладі з грецької означає «розсіяння».
2. Робота з текстом підручника
– Із тексту підручника (Ф.Д.Заставний) (С. 48, абз. 3-4) дізнайтеся чи завжди є однозначним поняття «діаспора». Відповідь обґрунтуйте.
3. Робота з картою
– Користуючись картою «Розселення українців у світі», визначте: а) в яких країнах східної діаспори найбільша питома вага українців; б) в яких країнах західної діаспори найбільша питома вага українців; в) центри культурного та громадського життя українців поза межами України.
– За діаграмою «Чисельність українців у країнах світу» (цієї ж карти) назвіть країни, в яких проживає понад 100 тис. українців. У яких країнах українська діаспора найчисельніша? Як на вашу думку, чому? (Аналогічні запитання і завдання є елементами технології розвитку критичного мислення. Вони вчать учнів самостійно шукати інформацію, дають можливість учителеві здійснювати учнівський діалог. При цьому  на уроці  створюється психологічно комфортне середовище, оскільки дозволяється висловлювати будь-яке своє судження, якщо навіть воно не істинне, доводити свою думку, однак потім є можливість виправити допущені помилки).
4. Самостійна робота з текстом підручника
– За текстом підручника §12-§13 з’ясуйте географію і причини формування: І варіант – східної діаспори; ІІ варіант – західної діаспори.
5. Перевірка самостійної роботи за поставленим завданням.
(Третій пункт плану уроку «Духовна культура українського народу» доцільно запропонувати кращим учням підготувати самостійно і виступити з реферативним повідомленням на наступному уроці, відповідно до проблеми свого дослідження. При цьому, використовуючи пошуковий метод навчання, в учнів формується вміння працювати з науковою літературою, енциклопедіями, довідниками, засобами масової інформації, Інтернетом тощо, вибирати відповідну до теми інформацію, аналізувати та узагальнювати її, робити самостійні висновки).
6. Поетична хвилинка «Хай лунає рідне слово» (Цей прийом дає можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, які впливають на актуалізацію знань учнів та формування їх системності і цілісності)
– Незважаючи на тривале перебування за межами Батьківщини, українська діаспора не забула своєї мови. Ще й навчила своїх дітей, внуків і правнуків розмовляти нею, любити і шанувати її. Як бракує нам поваги до своєї рідної мови! Однак сьогодні їй приділяється велика увага. «Українське слово не просто заявило про своє воскресіння: воно довело на повен голос, ні полонізації, ні онімечуванню, ні мадяризації, що воно – велике слово великого народу, що воно – неасиміляційне. Не тоне у воді й не горить у вогні. Його життя – це не нудотне видіння в послуговуванні для домашнього вжитку, а поклик до вічної боротьби – творчості й діяння. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі» (І.Дзюба). «… Це матері мова. Я звуки твої люблю наче очі дитини… О мово вкраїнська!... Хто любить її, той любить мою Україну» (В.Сосюра).(Учні за бажанням розказують вірші про українську мову і коротко коментують їх: Сидір Воробкевич «Рідна мова», Володимир Самійленко «Українська мова», Олександр Олесь «О слово рідне!», Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця…?», Максим Рильський «Рідна мова», «Мова», Володимир Сосюра «О мово моя!», Микола Сингаївський «Мова», Степан Литвин «Мов криця, мов кришталь і мов алмаз», Дмитро Білоус «Рідне слово», «Хліб і слово» та ін.). (Вчитель аналізує і оцінює виступи учнів).
На особливу увагу після цього етапу уроку заслуговує етап «Узагальнення і систематизація сформованих знань умінь і навичок», упродовж якого учні самостійно продовжують пізнавальну діяльність, використовуючи вже засвоєні знання і сформовані вміння. Застосовані при цьому прийоми на стадії  рефлексії дають можливість учням систематизувати нові знання, а вчителеві – коректувати свою діяльність.1. Доповніть схему
 
_______________________________   _______________________________
                 ПРИЧИНИ – ?                                                    ПРИЧИНИ – ?
2. Запишіть країни (Канада, Аргентина, Росія, Молдова, США, Казахстан, Бразилія, Австралійський Союз, Білорусь, Узбекистан, Іспанія, Великобританія) у відповідній послідовності за кількістю української діаспори. Необхідні засоби зі статистичними даними підберіть самостійно.
3. Яка мовна ситуація в дошкільних закладах, школах і вузах областей України? Для відповіді використайте матеріал додатка 6 підручника
(Ф.Д.Заставний).
4. Користуючись матеріалами додатка 7 підручника (Ф.Д.Заставний), проаналізуйте випуск книжок, журналів і газет українською і російською мовами. Зробіть висновок.
Творчий підхід до повідомлення домашнього завдання теж спонукає кожного учня до самостійної праці, дослідження, критичного мислення. Наприклад.
1. Підготувати відповіді на запитання плану теми уроку. При цьому скористатися текстом підручника § 12, § 13.
2. Підготувати реферативне  повідомлення на одну із тем:
«Роль освіти у сучасному розвитку України», «Особливості української культури», «Звичаї і обряди українського народу», «Релігійна культура українців». При цьому скористайтеся літературою:
1. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К:, 1991.
3. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. –  К., 1992.
4. Скуратівський В. Берегиня. – К., 1987.
5. Стельмахович М.Г. Народознавство. – К., 1990. та ін.
Підсумовуючи урок доцільно поставити таке запитання.
–    Чи забезпечує Конституція України мовні права національних меншин?
Висновки. Для того, щоб критичне мислення розвивалося, необхідно створити в класі таку атмосферу, яка б переконала учнів, що кожна їх думка чи ідея є бажаною і допустимою. Навчально-методичні технології, які залучають учнів до теоретичних міркувань і практичних дій та спонукають їх ділитися своїми ідеями, підвищують їхню активність. Тільки тоді, коли учні на уроці активно залучені до навчально-виховного процесу на досить складному рівні, вони відчувають задоволення від цього, а їхній інтелектуально-розвивальний аспект значно підвищуються. На таких уроках формується самооцінка власних знань і оцінка своїх взаємовідносин з іншими людьми та довкіллям.
Література
1. Андрієвський  О.  Управління пізнавальним процесом.  – К.: Шкільний світ, 2005. – С. 15-20. .
2. Гаркавченко О.П. Критичне мислення на уроках. – К.: Методика викладання географії /Упоряд. Н.Муніч, В.Серебрій.-К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.-С.66-68.
3. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України, 9 клас. – К.: Вища школа, 2000.
4. Миронова В. Як навчати сьогодні . – К.: Шкільний світ, 2005. – С. 5-15.
5. Урок географії. Від класики – до сучасних технологій /За ред. Корнєєва В.П.. – Харків: Основа, 2006. – 176 с.
Категорія: Наукові статті | Додав: Оля (10.01.2011)
Переглядів: 3963 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz