Нині розв’язання проблеми професіоналізації підготовки вчителя пов’язане з науковим обґрунтуванням і практичним удосконаленням змісту педагогічної освіти в напрямі більшої збалансованості її складників: загального, спеціального й професійного (педагогічної теорії та практики). Першочергової розробки потребує база професійних знань учителя, яка має включати не тільки знання концепцій, технологій і володіння педагогічною технікою, а й уміння розвивати й оцінювати свою професійну діяльність. При цьому важливе місце слід відвести методиці навчання географії.

         Навчальний процес з курсу «Шкільна географія та методика її навчання» на географічному факультеті здійснюється з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій та орієнтується на формування освіченої, розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, у галузях педагогічних технологій.

         Як відомо, між теорією і практикою завжди існує відстань, а бажане не завжди збігається з дійсним. Не випадково до сьогоднішнього дня залишається нерозв’язаною проблема невідповідності підготовки фахівців у сучасних вузах (яка здійснюється шляхом академічного навчання) вимогам практичної діяльності.

         З метою оптимізації навчально-виховного процесу на заняттях з методики навчання географії використовуються нові педагогічні технології, створюються навчально-виховні ситуації з використанням як традиційних, так і нетрадиційних форм, методів, прийомів та засобів.

         У рамках навчальної програми з даної дисципліни для студентів – майбутніх вчителів географії – проводяться різні форми та види навчальних занять з використанням інтерактивних технологій.

         Основною формою навчання залишаються лекції, кожна з них виконує ряд важливих  функцій: методологічну, виховну, інформаційну (освітню), розвиваючу, орієнтуючу й організуючу.

         На заняттях з даної дисципліни вони є мультимедійними і містять в собі не тільки вербальний матеріал, але й таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації, презентації, фрагменти відеофільмів уроків географії, гіперпосилання з використанням Інтернету тощо. На особливу увагу заслуговують проблемні лекції – це апробація багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми, які активізують  особистий пошук слухачів, серед них лекція-брифинг, лекція інтерактивна бесіда, лекція диспут, лекція «круглий стіл» та інші.

         Надзвичайно важливу роль відіграють лабораторні заняття, на яких засвоєні теоретичні знання реалізуються на практиці. У їх структурі вирізняються етапи обговорення запитання і завдання теоретичного змісту, перевірка самостійної роботи, виконання і обговорення практичних завдань, аналіз індивідуальних завдань та ін.   

         Майже на кожному занятті має  місце  моделювання  фрагментів і цілих уроків. На окремих із них – моделювання і аналіз занять географічних гуртків, факультативів, позакласних заходів з географії, навчальних екскурсій у природу й на виробництво, які проходять у вигляді ділових і дидактичних ігор. Моделювання — це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли студенти замість безпосереднього об'єкта  - учнів класу -  вибирають  чи створюють  схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджують його, а здобуту інформацію переносять на реальний предмет вивчення.

         Значна увага приділяється організації педагогічній практиці, яка дає можливість студентам застосувати свої знання з базових предметів, розвинути та вдосконалити професійні вміння.   

         Зокрема ці та інші аспекти методичної роботи дають можливість модернізувати навчальний процес у вищій педагогічній школі й підготувати вчителя, якого вимагає сучасність.

Література

1.     Дуткевич Т.В. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у процесі підготовки спеціалістів з вищою освітою // Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: зб. наук. праць.  – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2003. – С. 26 – 33.

2.     Сергійчук Олена Сучасні вимоги до підготовки майбутнього учителя в контексті Болонського процесу / http://conferences.neasmo.org.ua/node/84

3.     Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник /О.І.Пометун,Л.В.Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К: Видавництво А.С.К., 2004. -192.

4.     Старєва А.М. Інтерактивна технологія навчання студентів у вищій школі./Наукові праці: Збірник. – Миколаїв: Видавництво:МФ НаУКМа. – 2011. -  Том 42. Випуск 29.- С.29-32.